Година спілкування "Дружний клас".

На допомогу класному керівнику

Батьківський всеобуч          Класний керівник: Фурман Т. І.

Роль сімейних традицій у вихованні дитини

 Усе найкраще, що є на землі, починається з сім’ї. Без неї, як без природи, людство обійтися не може. Мамина ласка, бабусина доброта, дідусева мудрість, тепло хатнього затишку у колі рідних на все життя залишають глибокий слід у душі та серці кожної дитини. Сім'я - це будинок. Сім'я - це фортеця.

Сім'я - це центр, навколо якого створюється коло для спілкування і закладається майбутнє кожної людини. У кожній сім'ї свої правила і порядки, свій особливий спосіб життя і свої погляди на життя. Молоді одружуються, створюють свою сім'ю, вносячи в неї ті підвалини і переконання, які були щеплені їм з дитинства.

З перших днів появи дитини на світ сім'я покликана готувати її до життя та практичної діяльності, в домаш­ніх умовах забезпечити розумну організацію її життя, до­помогти засвоїти позитивний досвід старших поколінь, на­бути власного досвіду поведінки й діяльності. Але існують ритуали і традиції, характерні для всіх міцних і дружних сімей. Добре слово з ранку, подяку за приготований обід і допомога по господарству, занепокоєння про стан здоров'я і про плани членів сім'ї, все це є запорукою благополуччя сімейного життя. З вміння спілкуватися з родичами та вміння проводити з ними час складаються сімейні традиції і культура сімейного поведінки.

Повага до членів сім'ї, доброта в словах і вчинках, можливість зробити приємне і допомогти, показують культуру людини та її виховання. Людина, яка поводиться культурно в своїй сім'ї, і в суспільстві буде вести себе відповідно. Дитина - це майбутнє нашої країни. Розуміючи це, навчіть дитину любити навколишній світ. Він росте і проявляє все більше інтересу до сімейних традицій. Поважайте його бажання пізнати світ, дозволяючи йому брати участь в житті сім'ї. Прибираючи квартиру, готуючи обід, прикрашаючи будинок до приходу гостей або до свята, залучіть і дитини в ці процеси. Важливим місцем у будинку є кухня. Збираючись за столом всією родиною, ми відчуваємо себе захищеними, і розуміємо, що сім'я завжди допоможе.

Спілкування, обговорення новин, прийняття спільних рішень - це ще одна важлива сімейна традиція. Уміння спілкуватися з людьми і розуміти співрозмовника, допоможе дитині адаптуватися в суспільстві і знайти друзів.

Сімейні традиції часто йдуть від старшого покоління. Наші бабусі і дідусі - це джерело думок і порад, знань і досвіду. Спілкування з ними збагачує внутрішній світ дитини. Взаємозв'язок молодого і старшого покоління дуже важлива. Перебуваючи в тісному контакті з бабусями і дідусями, дитина дізнається у них про минуле, вчиться поважати старість і краще розуміти світ. Сімейні традиції допомагають дитині вступити в доросле життя. У сім'ї дитина отримує всі основи свого світогляду і сценарій подальшої поведінки. Тому умови, в яких виріс дитина, є важливим показником його культурного рівня. ("У праці - краса людини”). У народі застерігали: неробство веде до нещастя. Потреба і уміння працювати - це те найкраще і найцінніше, що можуть залишити батьки своїм дітям. Трудове виховання становить основу народної педагогіки. ("Без труда немає плода”). Через пісні, казки, прислів’я та інші засоби фольклору народ відкривав перед дитиною красу людських взаємин, прагнув одухотворити людську працю, побут, навчити жити за законами краси. Ефективність виховання дітей у сім'ї залежить від її непорушного авторитету, подружній вірності, любові до дітей і відданості обов'язку їх виховання, материнському покликанні жінки, піднесенні ролі батьків у створенні та захисті домашнього вогнища, забезпеченні на їх прикла­ді моральної підготовки молоді до подружнього життя.

Виховання дітей, побудоване на любові до себе і до оточуючих, дозволить зберегти ті людські якості, які в подальшому призведуть до створення ще однієї міцною і благополучної сім'ї. Чим більше буде таких сімей, тим більше моральним буде людство в цілому.  Виховний вплив сім'ї зростає, якщо батьки цікавлять­ся не лише навчанням, а й позанавчальною діяльністю своїх дітей. За таких умов інтереси сім'ї збігаються з ін­тересами суспільства, формується свідомий громадянин.  

Успіх сімейного виховання значною мірою залежить від організації домашнього побуту, традицій сімейного життя: порядку в сімейному господарстві, залучення дітей до розподілу бюджету сім'ї, загального режиму дня, визна­чення для кожного робочого місця, зокрема для навчаль­них занять, дотримання певних сімейних правил (кожна річ має своє місце, прийшов з прогулянки — вимий руки та ін.). Домашній затишок облагороджує дітей.  День народження дитини - це ще один привід зібратися за столом. А подарунком може стати казковий дитячий торт, виконаний у вигляді красивої іграшки або героя з улюбленого мультика вашого малюка.  Провідну роль у сімейному вихованні відіграє мати. Саме вона найсильніше впливає на дітей, особливо в сфе­рі духовно-морального виховання. Не меншим є й вплив батька, особливо коли йдеться про виховання хлопчиків. Проте виконати свої виховні функції батько і мати можуть лише за умови, що вони є справжнім авторитетом для дітей. Сім'я несе повну відповідальність за розвиток, виховання і навчання своїх дітей.